Настання спекотної та штильової погоди після затяжної та пізньої весни, коли одні види риб уже віднерестилися, інші тільки ще приступили до нересту, а наприклад, карась десь встиг відмітати ікру, а десь ні, призводить до того, що клювання стає непередбачуваним.
Так зараз на одних водоймах карась взагалі перестав клювати, а на інших спостерігаються сплески активності. Уклейка пішла на нерест і вже кілька днів або не ловиться, або клює дуже погано. Плотва встигла від’їстись мотилем у кормових водоймах і теж вередує. Окунь почав ганяти малька, головним чином верхівку на дрібних місцях із теплою водою.
З точки зору стабільності клювання перевагу слід віддати водойм з плином, але і на водоймах без течії можна успішно половити, наприклад, коропа, якщо підійти до лову творчо.
Перш за все, потрібно усвідомити, що з різким потеплінням води риба, здавалося б, повинна йти в глибші місця з холоднішою водою. Це і так, і негаразд. Так, у спекотний полуденний годинник риба справді ще дотримується глибоких місць з холоднішою водою, але вночі і на зорях виходить годуватися на мілину. На мілині з теплою водою зараз знаходиться основний корм коропових риб – підростаючий мотиль і струмок.
Зараз настав час лову коропа, який харчується не тільки вночі, а й вдень. Вдень ловити його набагато складніше, але тільки з погляду маскування під час лову на дрібних місцях.
Лов на мілководді протягом усього сезону “теплої води” видобутка з тієї простої причини, що відбувається в місцях природного годування цієї риби.
Місця годування
Має сенс розділити водоймища за рельєфом дна і характером мілководних зон. Спочатку про водоймища щодо глибоких, типу кар’єрів, і мають вузьку мілководну берегову зону. Шукати коропа на мілководді в такій водоймі є сенс або на самому кордоні прибережної рослинності, або в затоках, що заросли рослинами. Цікаво те, що короп у гущавині самої цієї рослинності “не лізе”, він вважає за краще триматися проходів, напевно, щоб мати кращий огляд і простір для “втечі” від небезпеки.
Короп у таких місцях тримається недовго. Лов тут імовірнісний, заснований більше на везенні, ніж передбачення та розрахунку. Допомагає тільки дуже добре знання звичок риб даної водойми. Тобто їхня поведінка залежить від температури води та повітря та напряму та сили вітру.
Інший тип водойм характеризується просторою, широкою мілководною прибережною зоною, в якій короп має свої постійні шляхи пересування, свої облюбовані стоянкові точки і годівлі. Ширина такої зони може досягати кількох сотень метрів. Тут має сенс підготовка місця, привласнення або підгодовування риби та очікування клювання в прогнозований годинник.
Час лову
Всім відомо, що короп виходить у свої облюбовані точки годівлі в певні години доби. В одних водоймах короп воліє виходити годуватися в післяобідній годинник, в інших – в нічний, а в деяких і в ранковий, передсвітанний годинник. Ті, хто розводить коропа, привчають рибу до певного часу годівлі. У ці години риба чекає на корми і перестає ловитися на аматорські снасті. Якщо коропа не годують в “плановому порядку”, то годинник його годування визначається виключно доступністю кормової бази даної водойми в певний, відомий короп час. Тому, перш ніж їхати на водойму, не заважає з’ясувати, коли зазвичай починаються перші клювання риби. Якщо достеменно відомо, що короп починає ловитися години о четвертій вечора, то на водойму краще приїжджати близько години дня, щоб вибрати і підготувати місце лову, підгодувати його й налаштувати снасті. Звичний час годівлі коропа може змінюватися, що залежить від явищ, що відбуваються в атмосфері. Тому годинник початку клювання може відрізнятися від звичайних для даної водойми в межах 2-3 годин. Різкі зміни погоди можуть призводити як до погіршення клювання, аж до його повного припинення, так і, навпаки, появи такого апетиту риби, який прийнято характеризувати як жор. Так, наприклад, зливовий дощ привносить до водойм багату киснем воду, що благотворно впливає на життєдіяльність всіх мешканців водойми, і, як наслідок, після хорошого дощу дуже ймовірно спостерігати активне клювання риби, причому в будь-який час доби. І навпаки, безвітряна погода настільки може знизити активність і підвищити обережність риби, що вона почне годуватися на мілині все більш короткі проміжки часу.
З поплавців у нас є вибір між звичайною маховою вудкою, матчевою снастю і штекером.
На глуху снасть
Махова вудка – найбільш технічно простий та випробуваний варіант. Немає необхідності у виконанні складних технічних дій щодо утримання оснастки у точці лову. Також немає необхідності “грати” оснасткою. Хоча в моїй практиці були випадки, коли короп, подібно до плотви, вважав за краще брати приманку, що падає в товщі води, і дуже насторожено ставився до приманки, що лежить на дні. Але я особисто такі випадки відношу до виняткових.
Практика показує, що зазвичай достатньо мати у своєму арсеналі вудилище не довше восьми метрів. Також немає необхідності використовувати дуже потужне та важке вудлище, із зайвим запасом міцності, оскільки це і втомлює, і нераціонально. Справа в тому, що оснащення є, як правило, поплавцем з вантажопідйомністю півтора-два грами на волосіні діаметром не більше 0,2 мм, оскільки ловити доводиться на відносно дрібних місцях. Розмір гачка підбирається виключно відповідно до розміру насадки. Для хробака можна порадити гачок розміром № 10-12, для опариша – № 14-18, для кукурудзи та “перлівки” – № 12-14.
Техніка лову полягає в тому, щоб точно закинути оснастку в заздалегідь підгодоване місце і потім терпляче чекати на клювання.
Із застосуванням матчевого вудлища
Якщо ви ловите на дуже дрібній водоймі, то цілком можливо, що довжини махового вудлища може не вистачити для того, щоб “дістати” до риби. У такому разі доведеться скористатися вудлищем із котушкою. Лісочка – 0,18-0,20 мм, якщо об’єктом полювання буде короп вагою до чотирьох кілограм. Незважаючи на те, що глибина лову невелика і не перевищує півтора метра, краще використовувати оснастки з масою 10-12 грам. Маса завантаження, зосередженої в поплавці, має перевищувати 50% від загальної маси завантаження оснастки. Це потрібно для того, щоб оснастка була менше схильна до впливу хвилювання на воді, поверхневої течії, але була “заякорена” підпаскою і приманкою, що лежать на дні.
Вибір розміру та форми гачка тут також визначається виключно характером приманки.
Лов штекером
Найбільш “ходовим розміром” штекера слід визнати вудлище довжиною 11 метрів. Хоча дуже часто для успішного лову цілком достатньо вудилища довжиною 7-9 м. Для того щоб не лякати рибу в процесі лову, слід перед початком лову зробити масований “загодовування” обраного місця і вже в процесі лову догодовувати дуже невеликими дозами за допомогою спеціальної чашки. Під час лову потрібно постаратися не шуміти, не тупотіти і не шльопати по воді.
Кілька слів про техніку та тактику лову. У переважній більшості випадків техніка лову полягає в утриманні приманки на одному вибраному місці. У цьому плані найзручніше ловити штекером. З його допомогою оснастка опускається у воду дуже повільно і строго вертикально, так, щоб принада точно лягла на підгодовування. Краще приманку та повідець покласти на дно.
Насадки та наживки
Вибір приманки грає велику роль і тут доводиться йти на всілякі хитрощі. Якщо місце підгодоване, то щоразу доводиться мати щонайменше чотири-п’ять як насадок, і наживок.
Зазвичай мінімальний набір приманок складається з опариша, комбікорму, черв’яків, мотиля, “перловки” та солодкої консервованої кукурудзи. Остання приманка набула найбільшого поширення через свою, несподівану для багатьох рибалок, привабливість для коропа, великої плотви, великого карася і ляща. Деякі рибалки пробують використовувати як приманку кукурудзу зі всілякими пахучими добавками. Буквально через кожну проводку доводиться не лише міняти мотиля на хробака, а й складати черговий рецепт бутерброду. Наприклад, до зернятка перловки підсаджувати опариша для того, щоб приманка рухалася, і мотиля – для “запаху”.
Є сенс згадати ще одну дуже ефективну приманку – скоринку хліба. У спекотну і штильову погоду, тобто в що не є клейовий час, короп піднімається до поверхні води і просто стоїть. Спостерігаючий рибалок бачив таке явище неодноразово. Якщо вам вдасться підкинути під ніс приманку і не злякати рибу, то короп через деякий час не відмовиться від скоринки, а ще краще шматочка пишного, але добре пропеченого лаваша. Така принада досить довго плаває на поверхні води. Особисто я замість лаваша використовую шмат хачапурі. Добре пропечене тісто із сиром можуть “розслабити” будь-якого коропа. Питання тільки в тому, як подати ці ласощі обережній рибі.
